Днями, виступаючи на каналі М1, разом з зірками естради Потапом та Настею Каменською козаки Козацької лицарської школи привітали Україну зі святом проводу Зими – масляною.

 

Варто зазначити, що звичай святкування Масляної виник задовго до хрещення Русі-України князем Володимиром. Свято проводів зими та зустрічі весни було однією з найбільш популярних традицій в Українській культурі, як от Купала та Коляда.

 

Великі масові гуляння, зі звичним нашому менталітету розмахом, тривали цілий тиждень. Про характер традиційного святкування можуть свідчити давні народні приказки: "Не життя, а Масляниця - тиждень гуляє".

 

До кожного дня тижня масляної були приурочені певні заходи. Понеділок, який звався "зустріччю", розпочинав загальну феєрію-карнавал. Цього дня пеклися перші млинці.

Доречі, млинці - не що інше, як уособлення сонця та бога весни Коляди.

Вівторок дарував іще одну забаву - катання на санчатках з гірок (для малечі та простого люду) або ж на санях.

 

На Власів день люди не працювали, щоб уберегти її від падежу. Пеклися здобні пампушки, якими годували жебраків. А кілька булок лишали для худоби, додаючи їх у корм.

У середу ("ласунка") зять запрошувався до тещі на млинці. Для дружини це був привід зустрітися зі своєю родиною, а для чоловіка - смачно поїсти.

 

На "широкий" четвер влаштовувалися молодецькі забави: кулачні бої "стінка на стінку", взяття снігової фортеці... Будь-які бої цього дня не лише не засуджувалися, але й схвалювалися. Хлопці вправлялися у силі, спритності, а дівчата тим часом пильним оком стежили за майбутніми чоловіками. У п'ятницю знов організовувалися тещині вечорниці.

 

Вихідні приносили, як завжди, нестримні веселощі, гульбища, які закінчувалися в неділю спаленням опудала Масляни. Ця лялька, уособлення зими, урочисто виносилася на цетральну площу та підпалювалася на радість усім присутнім.Весна офіційно вступала у свої права, наступав новий рік.

 

Насадження християнства на Русі, звичайно, мало на меті викорінення українських звичаїв та традицій. Проте менталітет народу, що складався впродовж століть, змінити виявилося не так просто. Тому і досі ми святкуємо Масляну.